7 хибних уявлень про мікронавчання!

Ojowo
Час читання: 12 хвилин

Мікронавчання — один із головних трендів останніх років. Багато онлайн-шкіл збирають свій контент у серію коротких занять. Вони працюють за принципом "1 заняття — 1 тема" та тривають до 15 хвилин (у деяких випадках — до 10 хвилин). Окрім нових знань, слухачі отримують завдання для закріплення матеріалу та додаткові матеріали.

Подібний підхід доволі практичний — людина зосереджена на одній темі, отримує знання дрібними порціями та постійно застосовує їх на практиці. Ба більше, виділити 15 хвилин на урок зовсім не складно.

При цьому існує достатньо міфів про такий формат навчання. У цій статті ми розглянемо найпопулярніші хибні твердження та спробуємо розібратися, чому вони взагалі з'явилися.

Що таке мікронавчання?

Перед початком знайомства з найпоширенішими міфами про мікронавчання розберемо це поняття детальніше.

Мікронавчання — це отримання знань невеликими порціями. Це дає можливість домогтися конкретних результатів за час проходження курсу. Інформація в таких курсах подається чітко та для вузької аудиторії. Такий підхід дозволяє досягти максимальної ефективності навчання.

Мікронавчання має кілька переваг:

  • курси дають актуальні знання;
  • кожен урок — це інтерактивна презентація із завданнями;
  • слухачі можуть дивитися курси в будь-який зручний час.

Крім того, у мікронавчанні важливу роль відіграють фокус, контекст, підтримка та результат. Мікрокурси допомагають домогтися високих результатів завдяки підходу "1 урок — 1 тема". Найчастіше це вебінари, де від учнів вимагається покроково повторювати певні дії. За даними дослідження компанії Raytheon, такий підхід підвищує довгострокову залученість на 80%. Більш того, мікронавчання привабливіше шляхом легкого засвоєння матеріалу.

Оскільки мікронавчання будується на коротких уроках, то вони повинні відповідати конкретній аудиторії та пояснювати інформацію простими словами.

Тепер погляньмо на те, які міфи найпопулярніші в індустрії EdTech:

Міф 1. Мікронавчання не повинно займати багато часу, тому що коротший мікрокурс — то краще

Насправді обмеження тривалості мікрокурсу відсутнє. Однак навчання не повинно займати надто багато часу. Зараз знання доволі стрімко застарівають, тому вкрай важливо отримати швидкий і легкий доступ до необхідної інформації. Це дозволить не відставати від нових тенденцій.

Крім того, є ще один аргумент на користь стислості мікрокурсу. Джош Берсінв у своїй книзі "Революція цифрового навчання: десять відкриттів" визначив, що людина може витрачати на власне навчання та розвиток 1% від свого робочого часу за тиждень: близько 24 хвилин.

І навіть у такий малий проміжок часу учень буде відриватися від заняття. Чому так відбувається? Є кілька причин:

  1. Люди змушені бути багатозадачними. Тому вони постійно відволікаються на повідомлення в месенджерах, вхідні повідомлення та дзвінки. Як давно ви переглядали інтернет-сторінки до кінця? За даними Nielsen Norman Group, під час відвідування вебсторінки користувач читає близько 20% слів.
  2. Через зростання швидкості життя тривалість концентрації уваги падає.
  3. Що довше триває заняття, то менше інформації засвоюється. Тому мозку потрібен відпочинок.
  4. Пам'ять доволі вибіркова. Щодня наш мозок отримує багато інформації. І щоб не страждати від перевантажень, він фокусується виключно на тому, що важливо чи цікаво. Якщо ми не пам'ятаємо, що їли вчора на сніданок, то читаємо, навпаки, дуже уважно і з зацікавленням. Але при цьому мозок не завжди слідує за бажаннями людини.
  5. Обсяг короткочасної пам'яті обмежений. Прослухавши двогодинний вебінар, ви навряд чи запам'ятайте багато інформації. А якщо подача інформації доповнена складними концепціями, то відсоток засвоюваності матеріалу буде значно нижчим.

Мікронавчання покликане розв'язати ці проблеми. Воно займає менше часу і дає актуальні знання на будь-яку тему. І найголовніше — заняття закінчиться набагато швидше, ніж ви отримаєте чергове повідомлення в месенджері або хтось подзвонить.

Якщо інформація подана і сформульована правильно, то і засвоюється вона значно краще, ніж при використанні класичних підходів.

Але наскільки коротким може бути мікрокурс? Досить часто згадується обмеження в 3 хвилини. Дійсно, за цей час можна отримати значну кількість потрібної інформації та при цьому не втратити інтерес до уроку. Але якщо відеоролик цікавий, то він може тривати і більше за 10 хвилин.

При цьому BBC провело масштабне дослідження системи онлайн освіти. За його результатами, 94% слухачів надають перевагу навчальним відео тривалістю до 10 хвилин.

Висновок: заощаджуйте час ваших потенційних учнів. Адже він — вкрай цінний ресурс, який поступово дорожчає.

Міф 2. Мікронавчання підходить для всіх типів навчання

Це зовсім не так. Справді, можна створити курс на просту тему, використовуючи формат мікроуроків. Або ж запропонувати короткі заняття як додаткові матеріали до основних занять.

Однак є певні теми, які вимагають значно більше часу для освоєння. Наприклад, робота зі складними механізмами — це купа питань і багато практики. Тому мікронавчання тут не підходить. Також через мікрокурси навряд чи вийде досконало опанувати навички переговорів.

Крім того, короткі уроки не підійдуть для навчання підприємницькій діяльності. Контекст бізнесу неможливо зрозуміти за одне 10-хвилинне відео. Найкраще надати перевагу повноцінному курсу навчання.

Міф 3. Для мікронавчання потрібні передові технології

Мікронавчання не потребує чогось надприродного. Все, що вам потрібно, вже є у комп’ютері чи смартфоні. Поширення швидкісного мобільного інтернету дозволяє людям навчатися навіть "на ходу". Також це плюс і для творців контенту, адже більше не потрібно орендувати професійну студію з обладнанням і освоювати програми для монтажу.

Зараз існують повноцінні платформи для створення мікрокуріов. Вони працюють за принципом "все в одному" та завжди знаходяться під рукою. За допомогою таких сервісів будь-хто може запустити свій перший курс лише за 30 хвилин.

Що стосується якості, то тотальний перфекціонізм тут недоречний. Для творця мікрокурсу важливо правильно та просто подати потрібну інформацію. Ба більше, призначений для користувача контент дуже рідко буває професійним. Тому аматорська якість відео цілком прийнятна. Значно гірше, якщо якість звуку погана. В такому разі людина не буде слухати урок і вимкне його.

Коли людина шукає важливу для нього інформацію, якість фото або відео грають для неї останню роль. Тому не варто відразу відкидати ідею з використанням платформ для запису вебінарів. Головне — оцінити урок за двома критеріями:

  1. Наскільки інформація точна і правдива?
  2. Наскільки вона розв'язує вашу задачу?

Якщо ви сумніваєтеся в точності інформації, то краще звернутися до автора уроку. Якщо він — експерт у певній галузі, то з великою часткою ймовірності він просто підготував контент "на ходу". Така інформація буде цінною та корисною для учнів.

Міф 4. Мікронавчання підходить лише для міленіалів

Перед творцем мікрокурсу стоїть важливе завдання — дати людям важливі та актуальні знання. Однак слухачі можуть належати до різних поколінь. Для учнів одного віку потрібен один підхід, для іншого віку — інший.

Але вік не має значення в мікронавчанні завдяки його адаптивності та персоналізації. Уроки підлаштовуються під будь-якого слухача, тому підходять для всіх без винятку слухачів. Однак питання віку варто розглядати під час розробки контенту, враховуючи вашу цільову аудиторію.

Міф 5. Мікрокурси — це хайп

Хайпом називають будь-який короткостроковий тренд, який викликає загальну зацікавленість. Але чи можна таким словом схарактеризувати мікрокурси?

Мікронавчання в його сучасному розумінні з'явилося в 1990-х роках. Однак є дані, що вперше дане поняття з'явилося в 1963 році. Гектор Корреа використовував термін "мікронавчання" у своїй книзі "Економіка людських ресурсів".

Ще одна людина, яка розглядала подібне питання — німецький психолог Герман Еббінгауз. Він відомий дослідженнями сприйняття інформації, за результатами яких була створена так звана "крива забування".

Разом з цим навчання невеликими порціями завжди було важливою частиною еволюції людини. Тому воно завжди супроводжувало людство протягом десятків століть.

Сьогоднішній успіх мікрокурсів доволі просто пояснити. За останні 30 років ритм життя сильно змінився. Багато речей (в тому числі й споживання інформації) ми стали робити буквально “на ходу”, через екрани смартфонів. Мікронавчання підходить під запити сучасного суспільства, тому й отримало новий виток популярності.

А якщо врахувати те, що швидкість життя навряд чи сповільниться в найближчі 5-10 років, мікронавчання не втратить свою актуальність. Навпаки, з'являться нові види коротких уроків, які поєднуватимуться з високими технологіями (наприклад, VR).

Міф 6. Мікрокурси — це окремі частини повного курсу

Побутує думка, що мікронавчання використовує популярний захід — ділення на шматочки (чанкінг). Це дозволяє знизити навантаження на мозок і поліпшити сприйняття інформації. Адже після вивчення невеликого шматка даних можна зробити перерву.

Розбивка повного навчального курсу дасть нам розрізнені шматки інформації. Їх неможливо використовувати окремо один від одного, лише цілком. В цьому плані мікронавчання вигідно відрізняється від чанкінгу. Адже короткі уроки — це не просто самостійні блоки контенту. Кожен мікрокурс має конкретну мету. Адже, як ми вже казали на початку статті, інформація заточується під певну тему.

Міф 7. Мікронавчання не підходить для розгляду складних тем

Навпаки, мікрокурси підходять для тем будь-якої складності. Важливо, яку мету ви ставите перед використанням такого формату. Якщо правильно визначити потреби вашої цільової аудиторії, а також розробити стратегію, то мікронавчання може донести важливі знання. І байдуже, наскільки складну тему потрібно пояснити вашим слухачам.

Висновок

Мікронавчання має дві важливі переваги — швидкість і ефективність. Головна мета такого підходу — швидко дати важливі знання та закріпити їх для застосування на практиці.

У сфері онлайн-освіти є як прихильники коротких уроків, так і противники. Кожна зі сторін наводить свої аргументи. Однак правда криється десь посередині.

У цій статті ми розібрали 7 хибних уявлень про мікронавчання. Тепер ви зможете створити свій перший мікрокурс з урахуванням отриманих знань і застосувати формат тоді, коли він буде доречним. Це дозволить зробити мікронавчання ефективним інструментом для роботи з аудиторією.